Як боротися з неуважнiстю та стресом через утiлеснення?

Вивчаючи тілесність, ми знаходимо пояснення виникнення різних проблем у різних експертів. Й передаємо знання далі. Сьогодні поговоримо про стрес та нездатність правильно розподілити увагу між задачами, як важливі проблеми людей. І пропонуємо корисний мікс теорії та практичного завдання


ЩО

Раніше про дефіцит уваги говорили як про порушення у дітей.
Тепер комплекс дефіциту уваги /КДУ/ – проблема й дорослих.
Це неврологічний феномен проявляється у них як підвищена неуважнiсть, занепокоєння і дратівливість. Ті, хто потрапив у лапи КДУ,
втрачають здатність ефективно використовувати свiй час,
приймати вiрнi рішення та добре розставляти пріоритети.

І через це гарнi працівники та хорошi керівники вiдчувають, що вони – невдахи, що постiйно поспішають I нiколи не роблять все вчасно. Чи можна подолати неуважнiсть та стрес через утiлеснення? Так!
ЛИШЕ ЗОВНІШНЯ ПРОБЛЕМА
Якщо синдром дефіциту уваги і гіперактивності – захворювання, що має генетичну складову. Однак КДУ розвивається лише внаслідок вплив навколишнього світу.

КДУ – реакцiя мозку на перенавантаження, некероване зростання об'єму даних. Мозок не може зорiєнтуватися у незнайомій ситуації. І помилки швидко накопичуються.

Людина з симптомами КДУ переживає купу маленьких криз, говорячи собі «зберися та не ний!», але чаша власної провини заповнюється. Отже, з новими задачами людина вже не взмозі впоратися, стає неуважною, грубою, і живе під маскою «все нормально».




УСЕ ЦЕ МОЗОК

Лобні та передлобові частини мозку /так званий верхнiй мозок/ відповідають за виконавче функціонування,
тобто за прийняття рішень, планування, організацію та пріоритети у зборі інформації, створення ідей, тайм-менеджмент та інше. Поки ці частини мозку не перенавантажені – людина прекрасно справляється із будь-якою навалою справ.

Коли перенавантаження трапляється, включається найстаріша частина мозку -
лімбічна система /нижнiй мозок/, що відповідає за виживання.
Вона регулює сон, відчуття голоду, дихання, статевий потяг, первиннi негативнi та позитивнi емоції.

«
Перебуваючи у режимі виживання, керуючись нижнім мізком, людина впадає у страх. І у цьому стані вже неможливе гнучке навчання або глибинне усвідомлення. Нижній мозок посилає до верхнього "брата" меседжi про труднощі виживання.
Отримує вiд лобних частин відповідь: «ми працюємо над цим, але поки неуспiшно,
бо не вистачає ресурсів (оперативної пам'яті для обробки навали даних)» -
i впадає у ще бiльшу паніку.

Як результат, втрачається здатнiсть мислити ясно.
Усi системи органiзму втрачають спокiйний ритм дiяльностi та також виходять з ладу.
Людина з КДУ може дiяти у двох напрямках:
- або звинувачувати усіх, здатися та намагатися вирiшити усе, що є.
- або заперечувати усi проблеми та ігнорувати їх.

У обох випадках терпить поразку

МОЖНА ВРЯТУВАТИСЬ
Для початку важливо прийняти факт, що ви у станi комплексу дефiциту уваги. Не поспiшайте вживати пігулки. Спробуйте перестроїти власний день з урахуванням того, що ви живете у панiчному станi.

- Розбийте великi проекти на малi
- Забезпечте порядок хоча б на робочому столi
- Видiлiть час на стратегiчнi рішення та планування
- Не вирiшуйте більше 5 задач на день
- Складайте списки лише з пріоритетних задач
- Визначте час найбiльшої своєї продуктивностi та працюйте в цей час





ЗАХИСТІТЬ ЛОБНІ ЧАСТИНИ МОЗКУ

Доведеться збавити оберти, аби вискочити з режиму виживання. Треба більше спиратися на рутинне – те, що не викликає у вас стресу.

- Намагайтеся зрозуміти, що відбувається навколо
- Визначте, що саме викликає у вас паніку та змішані відчуття
- Просіть підлеглих/колег, аби нагадували вам відірватися від електронної пошти та справ на день
- Переключайтесь на автоматичні справи, які не викликають у вас стресу
- Думайте про щось, що не має відношення до роботи
- Розгадуйте 5 хвилин кросворди, читайте художні книжки
ПІДКЛЮЧАЄМО ТІЛЕСНІСТЬ

Одна з найкращих практик, яка робить роботу лобних долей та лімбічної системи (ділянка мозку під лобними долями, що відповідає за виживання) більш узгодженою - це соматичні заняття, зокрема метод Фельденкрайза.

Цей підхід спрямований на те, щоб за допомогою руху "подружити" різні частини мозку між собою і з усіма нервовими закінченнями, що йдуть до м'язів. На практиці це виглядає як виконання повільних невеликих рухів без зусиль. Зусилля - це таке амбіційне бажання виконати вправу на максимумі можливостей. Виділяючи час на повільні рухи, ви налагоджуєте через м'язи зв'язок безпосередньо з центральною нервовою системою. Ви на невербальному рівні "прошиваєте" в собі здатність до розслаблення, позбавляється зайвих зусиль та поступово виходите зі стану страху.


Моше Фельденкрайз
засновник системи розвитку людського потенціала, що базується на усвідомленні та розумінні себе в процесі роботи над рухом тіла
Якщо зловили себе на перебуванні в стані КДУ, то спробуйте протягом дня робити маленьку вправу з методу Фельденкрайза.

Пам'ятайте про основний його принцип: робити будь-який рух тільки до того моменту, поки не відчуєте зусилля. Так, ми звикли робити все на максимум, але тримаємо в голові, що рух має бути дуже-дуже маленьким, з повільним темпом та маленькою амплітудою

ВПРАВА

1. Зупиніться, зробіть декілька повільних вдихів і довгих видихів.

При цьому зверніть увагу на своє тіло. Куди увага потрапляє в першу чергу?
Плече, ногу, окремий палець?

2. А тепер розповсюджуйте увагу на все своє тіло, як на єдине ціле. Виберіть точку на протилежному боці від вашої точки уваги, і з неї-протилежності й почнеться ваш рух, який поведе все тіло за собою.

3. Припустимо, увага сфокусована на правому плечі. Із заплющеними очима робіть повільні рухи ЛІВИМ плечем вверх та униз.

Розплющте очі та зробiть повiльний підйом плеча, плавно рухаючи погляд ВЛІВО. І так само повільно опускайте, повертаючи погляд. Повторіть кілька разів.

4. Якщо ви дійсно робите цю маленьку дію без зусиль, максимально усвідомлюючи, що відбувається в тілі, то плече, з яким ви працювали, буде відчуватися вами інакше. У ньому наче з'явиться відчуття легкості, воно стане вільним та плавним у русі!

І, звичайно, можна зробити те саме з іншим плечем, повертаючи погляд в інший бік.
Таких невеликих дій можна робити скільки хочеться з різними частинами тіла, бо головне тут робити за принципами: без зусиль, повільно та уважно, з маленькою амплітудою. Як раз протилежно до того, до чого нас штовхає стан КДУ і весь цей шалений світ, що несеться незрозуміло куди. Саме так, тут важлива не кількість вправ, а об'єм уваги, який ми здатні спрямувати на одну малесеньку дію.Чим менше рух і глибше увага, тим більше ефекту у роботі зі стресом та увагою
СПРОБУЙТЕ ЦЮ МАЛЕНЬКУ ВПРАВУ
І НАПИШІТЬ НАМ, ЧИ ВІДЧУЛИ ЄФЕКТ
Такі тілесні вправи приводять вас до себе, тобто дають відпочинок нервовій системі, даючи відчуття більш цілісного, спокійного та гармонійного, стану, в якому вирішувати будь-які робочі задачі набагато легше
Більше про новий неврологічний діагноз "комплекс дефіциту уваги" та метод боротьби з ним у збірнику статей «HBR Guide. Стресс на работе» від Едварда Хеллоуейя, засновника Центру з проблем когнітивного та емоційного здоров'я у Седбері
Made on
Tilda